Наукометричні показники дослідника: аналіз та інтерпретація

8 квітня 2026 року у рамках постійнодіючого бібліотечного семінару з метою пояснити сутність основних наукометричних показників відбувся черговий вебінар на тему: «Індекси цитування, h-індекс та інші метрики: як інтерпретувати результати». Спікером цього вебінару була завідувачка відділом інформаційно-аналітичного моніторингу бібліотеки Запорізького державного медико-фармацевтичного університету Юлія Решетнікова.

У сучасній науковій практиці значна увага зосереджена на виборі показників, за допомогою оцінюють якість наукових публікацій, а також діяльність окремих дослідників, наукових колективів і установ. Особливо актуальним є досягнення збалансованого поєднання кількісних та якісних критеріїв, що забезпечує максимально об’єктивне оцінювання стану наукової сфери.

Наукометрія - галузь наукознавства, що займається статистичними дослідженнями структури та динаміки масивів і потоків наукової інформації. Суттєвий внесок у теоретичні та практичні напрацювання в наукометрії зроблено українськими вченими. Вирішальне значення мала опублікована в 1966 р. у Києві фундаментальна монографія Г. М. Доброва «Наука та наукознавство: Вступ до загального наукознавства», яка фактично поклала початок цьому напряму робіт в Україні. Монографія поглибила інтерес до наукознавчих досліджень загалом і була перекладена багатьма мовами світу.

На вебінарі було розглянуто, які існують наукометричні метрики та як вони застосовуються в оцінці наукової діяльності, проведено огляд основних баз даних, пояснено, як порівнювати наукометричні показники у різних базах.

Особливу увагу було приділено питанню самоцитування. Самоцитування – використання автором або науковим виданням посилань на власні роботи. Самоцитування буває у межах авторського профілю, журналу чи установи та допускається до 12-15% від всіх цитувань. Воно повинно бути доречним та обґрунтованим. Надмірне самоцитування вважається порушенням академічної доброчесності та може бути причиною виключення статті із журналу, а журналу із наукометричної бази.

Наприкінці вебінару лекторка пояснила, як очистити свій профіль від «чужих» праць.

Реалізація вебінару дала змогу розширити розуміння науковців університету щодо використання наукометричних інструментів та їх коректної інтерпретації у професійній діяльності. Учасники заходу відзначили актуальність порушеної теми, практичну спрямованість представленого матеріалу та висловили зацікавленість у подальшому проведенні подібних заходів.

Пропонуємо ознайомитися з відеопрезеньацією на бібліотечній сторінці у Фейсбук.